“Дякую тим, хто робив боляче…” Чого мене навчили чоловіки та невдалі стосунки

2132c196e3a0a7b9b44927469023a0aa

9f30768a3af54e9e41e27148e65a75f4

З дитинства я мріяла про принца. Такого, щоби «Ах!». Високого, білявого, доброго і чуттєвого. Щоб любив несамовито і завжди. Щоб я вередувала, а він квіти дарував. Або обручки.

У мене були серйозні стосунки, були швидкоплинні, одного разу навіть чоловік. Незважаючи на те, що з деякими почуттями були неглибокими, недовгими, кожен залишив слід у душі. Хотілося принца, а траплялися звичайні чоловіки. Деякі особини заслуговували на всілякий осуд, робили боляче. Дехто залишив приємний смак, але все одно в житті не залишився. Навіть той, хто біля вівтаря любити до смерті присягався – пішов. Вірніше, сама пішла, бо залишатися з тим, хто «не любить до смерті», було безглуздо.

Тепер мені 30. Дивний вік. Пожувала вже трохи життя, з чоловіками боліло, але надія на зустріч із принцом не втрачена.

Цікаво, а якби я зустріла його тоді замість першого? Ну того, що “поматросил и бросил”? Здається, я б ніколи так і не дізналася, що таке бути обережною.

Чи зустрівся мені принц замість чоловіка, який пив щовечора спиртне і проблеми в цьому не бачив? Тоді б я не зрозуміла, що алкоголізм – це хвороба, і її наслідки є згубними для стосунків. Тож я відмовилася від чоловіків такого рівня.

А якби перед тим, який зрадив з найкращою подругою? Боляче було, як зараз пам’ятаю… Тоді б я так і бігала собачкою за негідним і не позбулася подружки, яка плітки розпускала про мене.

Я б не скинула вагу, не змінила б зачіски, ціну собі занижувала б досі.

До речі, енциклопедію мистецтва я прочитала в період переживань після розриву, що дозволило зацікавити нового «принца». Який виявився просто чоловіком… Який подарував прекрасного синочка, але й насмілився піднімати на мене руку.

Якби я не одружилася – не відчула б щастя бути мамою хлопчика.

І ніколи б не усвідомила своїх кордонів, куди тиранам вхід заборонено. Бо не чоловік така людина.

Я дякую тим, з ким не склалося. З ким плакала, страждала та надривалася. Поруч із вами я вчилася бути сильнішою, мудрішою, внутрішньо багатшою, впевненішою, ризикованішою, надійнішою, впертішою, цілеспрямованішою та інші «-ою», які зробили мене тією, якою є зараз.

І я дуже сподіваюся, що цих знань уже достатньо, щоб наступний був саме принцом, тим самим. Нехай не блондином та не високим. Переживу криві ноги та залисини. Головне, щоб Він…

Источник

Только что написал(а)
смотреть
пишет
Обсудить
Поделиться
author
пишет сообщение
/