Розумієш, близькість – це не завжди спільні мрії, розмови до ранку і навіть не спільне ліжко.
Близькість – це коли ти сидиш перед ним в розтягненій майці, з не причесаним волоссям, а він дивиться на твоє лице в шоколаді і каже, що ти найкраща в світі.
Близькість – це коли ви ходите по магазину і обговорюєте, якого кольору буде ваша ідеальна кухня і шафа в передпокої.
Близькість – це коли твої батьки, не додзвонившись до тебе, дзвонять йому.
Близькість – це коли в другій годині ночі ти засинаєш у нього на плечі, але згадуєш, що на нових стаканах, придбаних сьогодні, залишилися незнятими етикетки, і ви йдете на кухню, щоб це виправити.
Близькість – це коли ви знаєте звички і причуди одне одного, запам’ятовуєте кожну нову дрібницю і не перестаєте їм дивуватися.
Близькість – це казати, що нічого не трапилося, але все видно в очах, і потайки радіти безслівному розумінню.
Близькість – це полюбити пори року, які до цього ненавидів.
Близькість – це снідати разом.
Близькість – це бігти вниз по сходах з тринадцятого поверху і штовхати всіх, лишень не заставляти б тебе чекати.
Близькість – це не боятися розказати посеред ночі сон, який тільки що наснився і зразу ж заснути.
Близькість – це любити один колір, яки пасує вам обом.
Близькість – це не дивитися на самоті дурнуваті шоу, які ви дивитеся разом.
Близькість – це коли є вибір: померти від втоми вдома чи в обіймах, і завжди вибирати друге.
Близькість – це сидіти за столом в оточенні інших людей і непомітно для них триматися за руки, завжди триматися за руки.
Близькість – це подивитися в очі один одному і зрозуміти все без слів.
Я б хотіла написати більше, розповідаючи ще більше, але чи варто?
Мені здається, дуже важливим, знайти гармонію з людиною абсолютно у всьому.
Близькість – це бути ближче, ніж здається.
Обсудить
